Вічна пам’ять і шана від усього колективу!

Сум і печаль у наших стінах!

З нами більше немає нашої Людмили Ісайко…

Залишається нам одне — пам’ятати її.

І ми точно пам’ятатимемо її такою, якою була вона і в години нашої родинної радості, і в години наших перемог… Усміхнена, щира, НАША!

Людмила Миколаївна була для нас не лише колегою, а й другом, підтримкою, світлою людиною, яка завжди знаходила добре слово для кожного. Її доброта й усмішка назавжди залишаться в наших серцях.

Хай Небо буде світлим пристанищем!

Хай щедро нагороджена буде за все добро, вчинене серед людей…