Пам'ятаємо. Любимо. Сумуємо.

Кажуть, що людина живе доти, доки її пам'ятають!

Час, наче гумка, стирає часові кордони, але, на жаль, не лікує… Минають роки, і ми все більше відчуваємо, що найважче для душі – це сумувати за дорогою людиною, яка вже більше ніколи не буде поруч. Минув 1 рік від тієї миті, коли смерть безжально і назавжди забрала у нас Городечну Людмилу Григорівну. Це була світла, добра, неповторна , енергійна, справедлива, талановита людина!

Ми до сьогодні пам’ятаємо її сміх, притаманні тільки ій рухи, її щасливі очі коли з'являлись нові ідеї, її неповторні емоції під час приготування шедевру, вміння відчиняти будь-які двері і вирішувати будь-які питання, її особливе ставлення до сім’ї, колективу, учнів та студентів.

Смерть Городечної Людмили Григорівни стала величезною непоправною втратою для училища і для дуже великої кількості людей. Училище втратило досвідченого фахівця та неповторного шеф - кухаря. Багато хто втратив в особі Людмили Григорівни чуйну доброзичливу людину, вчителя, наставника та вірного і безкорисного друга.


Але доки жива пам'ять, Городечна Людмила Григорівна завжди буде поряд з нами…



Избранные посты
Посты скоро появятся
Следите за обновлениями
Недавние посты
Архив
Поиск по тегам
Тегов пока нет.
Мы в соцсетях
  • Facebook Basic Square
  • Twitter Basic Square
  • Google+ Basic Square