top of page

Поради для підлітків: як зберегти психічне здоров’я під час війни

“Будуйте власний стабільний світ”

Важко уявити більш нестабільний час, ніж зараз. Раніше ми прокидалися в один і той же час, снідали, одягалися, йшли на навчання одним маршрутом. Раніше ми знали, що на нас чекає завтра, сьогодні ж усе змінилося. Нам складно будувати плани навіть на вечір, а далеке невідоме майбутнє — це вже не декілька років, як колись, а декілька місяців чи навіть тижнів.

 

Не тільки погані новини, але й втрата стабільності негативно впливає на нас, на наш настрій та психічне здоров’я загалом. Недарма з самого дитинства ми чуємо про те, як важливо дотримуватися чіткого розпорядку дня: прокидатися, снідати, обідати й вечеряти в один і той же час. Це не просто нудні непотрібні правила з нудних книжок. Стабільність — це опора, що допомагає нам рухатися по життю та оберігає нашу психіку.

 

У теперішніх надскладних умовах ми маємо самостійно будувати власний стабільний світ — регулярно приділяти увагу найменшим та найпростішим справам. Слід робити це, де б ви не були — у метро чи бомбосховищі, в оточенні незнайомих людей, вдома чи закордоном. Наприклад, раз на день можна виконувати нескладні фізичні вправи, а почати — з декількох присідань на день, або взяти за правило читати хоча б п’ять сторінок книжки. Якщо ви щоранку чистите зуби в один і той же час — це вже ваш власний острівок стабільності.

 

І не забувайте хвалити себе за ваші маленькі, але такі важливі перемоги, будуючи вашу стабільність. Зараз точно не час критикувати себе за те, що робите недостатньо. Якщо раніше ви за ніч могли “проковтнути” цілу книгу, а сьогодні ледве декілька сторінок читаєте, акцентуйте свою увагу на тому, що вам вдається.

333.jpg

“Допомагаючи іншим, допомагаємо собі”

За останній місяць ми бачили багато болю, який неможливо осягнути, але попри все, в ці найтемніші часи ми бачимо і неймовірні прояви людяності та світла. Сьогодні нас усіх об’єднує готовність допомагати близьким та незнайомцям, підтримувати й тих, хто поруч, і тих, хто за тисячі кілометрів. Волонтери доставляють ліки в місця, куди, здавалося б, неможливо потрапити, люди, яких ми бачимо вперше в житті, дають прихисток, а підлітки плетуть маскувальні сітки.

 

Допомагаючи іншим, у такий спосіб ми підтримуємо і себе, стаємо більш щасливими та знаходимо сенс жити далі. Дослідження показують, що допомога людям дає нам можливість регулювати власні емоції, зменшує симптоми депресії та покращує емоційне самопочуття, а соціальна активність посилює відчуття спорідненості з іншими. Усвідомлення ж власних добрих справ може підвищити почуття оптимізму та задоволення. Крім того, добрі вчинки заохочують інших долучатися до допомоги.

 

Але не забувай, що доброта має починатися з доброти й до себе. Якщо ти почуваєш себе знесиленим, ймовірно, зараз час зробити крок назад та потурбуватися про власне фізичне та психічне здоров’я.

 

Саме тому ми рекомендуємо починати з того, що точно під силу. Пам’ятай, що допомога — це не тільки віддати всі свої накопичення, не залишивши гроші на їжу, чи організувати великий волонтерський штаб. Провести урок англійської для дітей, з якими ти знаходишся в укритті, поширити допис волонтерів, що потребують допомоги, або просто обійняти того, кому потрібна підтримка — це вже неоціненна допомога. У ситуації, в якій ми всі опинилися, навіть маленький крок назустріч іншим примножує добро та наближає перемогу.

Наша команда

444.jpg

“Інформаційна гігієна”

Бути в курсі того, що відбувається — дуже важливо. Розповсюджувати інформацію — дуже важливо. Але, можливо, ти помічав/ла за собою, що впродовж одного дня вже вп’яте читаєш одну й ту саму новину, але різними словами? Навряд чи одні й ті ж страшні подробиці, які ти бачиш в шести різних Телеграм каналах допоможуть краще розібратися в ситуації або допоможуть щось змінити.

 

Інформаційна гігієна дуже важлива для збереження психічного здоров’я. Крім того, постійне споживання новин може викликати й фізичні симптоми, наприклад, втому чи проблеми зі сном.

 

Як бути поінформованим та вберегти своє психічне здоров’я?

 

Проаналізуй підписки. Чи дійсно тобі потрібно стільки джерел, що передруковують одну й ту ж інформацію? Чи є серед цих джерел — офіційні, перевірені ресурси? Чи відчуваєш ти себе поінформованим/ою і, можливо, навіть більш спокійним/ою після перегляду конкретних Телеграм каналів, або ж, навпаки, панікуєш та помічаєш стрімке погіршення настрою?

 

Мінімізуй час, який проводиш за новинами. Ми знаємо, як важко змусити себе не читати новини 24/7, але обмежувати себе варто. Почни з малого: наприклад, не відкривай Телеграм одразу після того, як прокинувся/лась. Першу годину свого дня присвяти собі.

 

Після перегляду новин зроби щось для себе приємне. Щоб допомогти собі боротися з почуттям страху, тривоги та занепокоєння, які часто супроводжують негативні новини, відразу після їх перегляду зателефонуй другу, випий чаю або подивись серіал.

 

Намагайся фокусуватися на позитиві. Ми бачимо відео з нашими героями, волонтерами та простими людьми, що допомагають одне одному. Навіть під час війни з’являється багато позитивних новин, які повертають нам віру в людяність та майбутнє. 

Корисні матеріали для учнів

1. Як сконцентруватись для виконання завдання - https://vseosvita.ua/news/yak-skontsentruvatys-koly-vash-mozok-ne-nalashtovanyi-na-robotu-45264.html

2. Нам усе під силу. Не відкладай турботу про себе на "після війни" - https://chertoklenusik.wixsite.com/detstvo/post/%D0%BD%D0%B0%D0%BC-%D1%83%D1%81%D0%B5-%D0%BF%D1%96%D0%B4-%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%83

3. Проект психологічної підтримки - https://poruch.me/

5. Методики для зниження стресу - https://life.pravda.com.ua/health/2022/02/27/247580/

Прихована проблема - БУЛІНГ

shho_take_buling-ckuvannja.jpg

У 2019 року вступили в силу норми закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», який визначає поняття булінгу. Напередодні початку нового навчального року, Міністерство юстиції України продовжує інформування в рамках кампанії #СтопБулінг

im-Фото1.jpg

Булінг (bullying, від анг. bully – хуліган, забіяка) (цькування) - це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

52370793_2385104458442614_7203413853432971264_n.jpg

Які ознаки булінгу?

Типовими ознаками булінгу є:

  • систематичність (повторюваність) діяння;

  • наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі;

  • наслідки у вигляді психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страху, тривоги, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Які є види булінгу ?

Людину, яку вибрали жертвою, намагаються принизити, залякати, ізолювати від інших різними способами. Найпоширенішими видами булінґу є:

  • фізичний (штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, нанесення тілесних пошкоджень);

  • психологічний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж);

  • економічний (крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей);

  • сексуальний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти);

  • кібербулінг (приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв).

006.jpg

Як відрізнити звичайний конфлікт від булінгу?

Варто пам’ятати, що не кожен конфлікт є булінгом. Цькування - це тривалі, повторювані дії, а одинична сутичка між учасниками таким не може вважатися. Наприклад, якщо друзі посварилися та побилися чи діти разом весело штовхалися, але одна із них впала і забилася - це не вважається булінгом. Проте, якщо однолітки на чолі з булером регулярно насміхалися, принижували або ховали та кидали речі дитини, штовхали, не вперше нецензурно обзивали та били, викладали в соцмережі непристойні чи відфотошоплені знімки дитини – потрібно негайно діяти!

asset-v1_MON+AB101+2019_T2+type_asset+block_5.png

Що робити, якщо ви стали свідком булінгу?

  • Втрутитися і припинити цькування – булінг не слід ігнорувати.

  • Зайняти нейтральну позицію в суперечці – обидві сторони конфлікту потребують допомоги.

  • Пояснити, які саме дії вважаєте булінгом і чому їх варто припинити.

  • Уникати в спілкуванні слів «жертва» та «агресор», аби запобігти тавруванню і розподілу ролей.

  • Повідомити керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагати вжити заходів щодо припинення цькування.

Ситуації з фізичним насильством потребують негайного втручання!

Що робити, якщо ваша дитина агресор?

  • Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте мотивацію її поведінки.

  • Уважно вислухайте дитину, з повагою поставтеся до її слів.

  • Поясніть дитині, що її дії можуть бути визнані насильством, за вчинення якого настає відповідальність.

  • Чітко і наполегливо попросіть дитину припинити таку поведінку, але не погрожуйте обмеженнями і покараннями. Повідомте їй, що будете спостерігати за її поведінкою.

  • Зверніться до шкільного психолога і проконсультуйтеся щодо поведінки своєї дитини під час занять – агресивна поведінка і прояви насильства можуть бути ознакою серйозних емоційних проблем.

Яка роль відведена педагогічним працівникам у запобіганні та протидії булінгу?

Керівник закладу освіти зобов’язаний створити у закладі освіти безпечне освітнє середовище, вільне від насильства та булінгу. Крім того, керівник:

  • розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;

  • розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) та видає рішення про проведення розслідування;

  • вживає відповідних заходів реагування;

  • забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг учням, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);

  • повідомляє органам Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.

Також Закон зобов’язує педагогічних працівників негайно повідомляти керівників закладів освіти про виявлені факти булінгу (цькування) серед школярів.

Яка відповідальність за вчинення булінгу?

До прийняття змін до законів щодо протидії булінгу (цькуванню) відповідальності за його вчинення в Україні не існувало. З прийняттям нового закону було запроваджено адміністративну відповідальність. Відтепер вчинення булінгу (цькування) стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу карається штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин.

Такі діяння, вчинені повторно протягом року після або групою осіб караються штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин.

У разі вчинення булінгу (цькування) неповнолітніми до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють. До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

Окремо передбачена відповідальність за приховування фактів булінгу (цькування). Якщо керівник закладу освіти не повідомить органи Національної поліції України про відомі йому випадки цькування серед учнів, до нього буде застосоване покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або виправних робіт до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з данного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

ВАЖЛИВО: діти мають право безоплатно отримати послуги адвоката (складання заяв, представництво в суді).

Якщо дитині необхідна психологічна допомога – зверніться на Національну дитячу «гарячу лінію» для дітей та батьків з питань захисту прав дітей за номером 116-111.

bottom of page